Iнтимна лірика Поезія Моєму самотньому пілігримові автор Марина Саєнко|Опубліковано 17.08.2020 Моєму самотньому пілігримові Як хочеться співати про кохання, Про тріпотіння ніжної душі, Про погляд твій, про очі, про зітхання, Про те що ти лиш мій, мій, мій!!! Я знаю це, я відчуваю всюди Як дихаєш, теплом своїм услід, І хай не бачать, і не чують люди, І заздрить натомість нам цілий світ! Коханий, ти у кожному акорді, Любов моя, ти в трелях солов’їв, І ми з тобою як дві пави горді, Ти скажеш, ще ніхто так не любив! Ти мій Ромео і Айвенго, і князь Ігор, Ти мій натхненник, покровитель і суддя! Тобі віршую і тобі співаю, Ти наче аура, душа моя. Мій лицарю, своє забрало Ніколи не піднімеш ти, Бо знаєш– що, мій пілігриме, Це не врятує нас від самоти! 19.07.2020 3 Автор публікації Офлайн 5 років Марина Саєнко 84 Я не хотіла бути поетесою, Але стою ось зараз перед вами... Коментарі: 12Публікації: 29Реєстрація: 17-08-2020 Небайдужий читач Достижение получено 23.08.2020 Титул: Небайдужий читач Присвоюється користувачу, який оцінив 50 і більше публікацій Бронзове перо Достижение получено 17.08.2020 Присвоюється автору, який подав на сайт 10 і більше публікацій
Опубліковано 04.09.2018 Дощ і ця буденна осінь… Дощ і ця буденна осінь Й вітер, знову за своє… Тихо плаче та голосить, Він забув – ім’я, твоє… Дощ змива – […] 2
Опубліковано 27.05.2020 Скарби Троянди пелюстки і сойки спів І мрії знову ляжуть на пороги Веселки арки, джерела розлив Усі скарби покинуто під ноги Солодкий сон […] 4
Опубліковано 19.08.2018 ВИ ПОКИ НЕ СПІШІТЬ… Ви поки не спішіть Поринати у осінь. Хай вона ще поки Коси нам не сріблить. Бо ще літо панує… Ще і трави […] 3
Опубліковано 21.10.2018 Убрався клен в осінню позолоту Убрався клен в осінню позолоту, Красою вабить погляди людські, Та скоро холод зніме ніжну цноту І ляже листя в просіки вузькі. Багрянцем […] 2