ЩО ДОЗВОЛЕНО…

І вилізли на світ усі примари
Жорстока правда проклятого дня
Хоч і співав що тільки нею марив
А потім сам на глум її підняв

Та й висміяв цинічно поза очі
А світ на жаль тісніший від села
І чутно хто із ким над ким регоче
Де в бруд вкатали жорстко до зѣла

Де не шляхетні хоч і гонорові
У ницості душі і блиску лат
В любові присягаються на крові
І як горять – із кожною – до тла

Де ті ж слова втім іншим адресатам
Направо і наліво навмання
На гойдалках Мазоха і де Сада…
Він руку і на неї вже здійняв –

Струсив у серце попіл від сигари
Об нього й загасив щоб припекла
І так себе відверто пропіарив
Зробив нову зарубку на прикла́д

Багато зла зазнала від любові
Як ця підлота в душу проповзла?
“Quod licet Jovi”… о …”non licet bovi”  *
А що ж тоді казати про козла?!

© Марґо Ґейко
28.11.2018
*”Що дозволено Юпітеру, не дозволено бику” лат. прсл.

5

Автор публікації

Офлайн 3 місяці

Марґо Ґейко

46
Коментарі: 1Публікації: 16Реєстрація: 21-08-2018

Бронзове перо

Досягнення отримано 31.08.2018
Присвоюється автору, який подав на сайт 10 і більше публікацій

Коментувати

Проста авторизація через соц.мережі: