Для голосування необхідно авторизуватись

Ця ніч

А, ти моїх метеликів ловив

Між грудями нестримними устами.

Миттєвість найчуттєвіших лавин

Вгамовував, руйнуючи устави.

 

Палаючий розхристаний камін

Нагрівся швидко – це не руська пічка.

Медових вуст незвіданий кармін

Ти цілував – я плавилась, мов свічка.

 

Найперша ніч з тобою – дивина,

Закарбувалась реверансом карми.

Хмільніша від вінтажного вина

Ця патока, прикрита пелюстками.

 

Із пут розпусно вибилась коса,

Синхронно і бажання розплелося.

Я згадую, що ти мені казав,

Зав’язуючи очі тим волоссям.

 

Проникнув на незриму глибину,

Лунав у кожній мрії і клітині.

Прозоро-білі краплі бурштину

Лежали на тілесному сатині.

 

Ця ніч є найпрекрасніша з оман,

Втім, сни так і лишились тільки снами.

Я згадую її, мов крізь туман…

Вона була, але чомусь не з нами.

 

Марґо Ґейко

3

Автор публікації

Офлайн 7 місяців

Марґо Ґейко

57
Коментарі: 1Публікації: 17Реєстрація: 21-08-2018

Бронзове перо

Достижение получено 31.08.2018
Присвоюється автору, який подав на сайт 10 і більше публікацій