Для голосування необхідно авторизуватись
okВона десь існує –
Сидить і сумує.
П’є чай з бергамотом
І дивиться фото.
Звичайна для всіх,
А для мене незвична,
Дівчина-біль,
Любить літо і тишу.
Люди проходять,
Її не помітять,
З таких непомітних
І робиться вітер,
Який цьому світу
Дарує надію –
Вона десь існує
І я в неї вірю…
© Міха Невідомський
Поет
Забарилось літо, заблудилося… Десь за гай, за поле закотилося… Як знайти його заворожене? Десь стоїть воно, як стриножене. А душа тремтить, холод […]
Я не чекаю тих листів, Котрі мені колись писав. Я не чекаю ніжних слів, Тих, які на ухо ти мені шептав. Я […]
..бывает душа душевная.. ..бывает такая как хочется.. ..бывает такая как сложится.. ..ну и как напророчится.. ..душевная душу греет.. ..себе и всем кто […]
Я вірую у Всемогутність Бога, В молитви силу, істину просту. У кожного у Храм своя дорога, Я до свого крізь терни […]
2 коментарі “Вона”
І це шикарно. Здається, я вже десь на фейсбуці Тебе читала і навіть закидала скріншоти в Інстаграм 🙂
класно