Не припиняє, все тече, тече,
Та тисне, що дихать несила,
Косу розплела і на моє плече
Ти голову зараз схилила.
Темно надворі і дощ за вікном,
А вітер зриває вітрила,
Не можна летіти і перед сном
Склала свої ти вже крила.
Тож хай буде дощ, хай із неба тече
І навіть весни вже не треба,
Хай крила твої і моє плече…
І зараз на двох тільки, небо.