Тобі я вишию хустинку,
Цей непростий носовичок.
Лише замешкаюсь хвилинку:
Яких тут вибрать ниточок?
Ниток чимало – розмаїття,
Як мрій нездійснених клубок.
Калини вишию я віття,
А на калині – голубок.
Внизу, нитками, що із сонця,
Два серця ніжно обнялись
І вигравають у багрянці.
Це ті, що в вірності клялись.
Коли над хатою своєю
Почуєш клекіт журавлів,
То знай: за просьбою моєю,
Несуть дарунок, що без слів…
А ти одягнеш вишиванку,
Підеш у Храм в ранковий час.
Молися Богу спозаранку:
Це Він колись обох звів нас..
Автор публікації
Коментарі: 0Публікації: 63Реєстрація: 12-04-2020
Достижение получено 30.05.2020
Присвоюється автору, який подав на сайт 50 і більше публікацій
Достижение получено 23.05.2020
Титул: Небайдужий читач
Присвоюється користувачу, який оцінив 50 і більше публікацій
