Вчорашня осінь теплою була,
Цвіли жоржини, айстри, хризантеми…
Сирі тумани і ранкова мла
Лишали по землі свої емблеми.
Кругліли яблука у травах до колін,
Наплекані і сонцем, і дощами.
Останній клекіт линув, наче дзвін,
Й розносився луною над полями.
А ті поля стернею простяглись –
Віддали людям хліба на всі руки.
Берізки край дороги обнялись,
В передчутті зимової розлуки.