Для голосування необхідно авторизуватись

Нерідко озираємось в минуле

Ми мрієм про щасливе майбуття,
Але туди не можем зазирнути,
Бо так людське влаштоване життя,
Подумавши, доводеться зітхнути.

Загадка нерозгадана ніким,
Зате минуле в нас вже за спиною.
І кожен знає, що було й яким,
Була щаслива доля, чи гіркою.

Одне пройшло – не повернуть ніколи,
А друге – не узнаєм наперед,
Отак життя іде у нас по колу,
Щось подарує нам, щось – відбере.

Лишається теперішнє із нами,
По-різному воно буває в нас.
То йдемо, як колючими тернами,
А то підкине доля якийсь шанс.

І по дорозі цій нелегкі, непростій,
Нерідко озираємось в минуле.
Що не почує наше: Почекай! Постій!
Так жалко, що так швидко промайнуло.

2

Автор публікації

Офлайн 8 місяців

nadjarka@ukr.net

194
Коментарі: 0Публікації: 63Реєстрація: 12-04-2020

Срібне перо

Достижение получено 30.05.2020
Присвоюється автору, який подав на сайт 50 і більше публікацій

Небайдужий читач

Достижение получено 23.05.2020

Титул: Небайдужий читач

Присвоюється користувачу, який оцінив 50 і більше публікацій