Я знаю, чому пишуться віршІ.
Це-діти серця, що летять на волю.
Їх неможливо стримати в душі,
Єство їх завжди прагне щастя й болю.
Я знаю, кому пишуться віршІ.
Тому, хто напоїв тебе журбою,
Хто струни серця ніжно зворушив
І трунком долі оп’янів з тобою.
Я знаю, коли пишуться віршІ.
Тоді, коли невидима Пір’їна
З самого неба десь на віражі
Легенько сяде на плече несміло.
Почне в думках твоїх кубельці вить.
І спокій забере і вже ти мусиш
По правилах Її тепер ходить,
Невидимої втіхи з Нею вкусиш.
І потім стане легко на душі.
Не довго, до наступного тремтіння…
Я знаю, чому пишуться вірші-
Це-чисті сльози нашого прозріння.

3 коментарі “Я знаю, чому пишуться віршІ”
Прекрасний вірш. 👍👍👍
Дуже пронизливо і дуже вірно! Кожна строфа відізвалая у серці! Дякую!
Дякую усім, кому сподобався вірш. Саме його відмітили в фестивалі “Палітра авторського слова”. Можна подивитися за посиланням.https://www.youtube.com/watch?v=TfJT_QVRrnk
❤️❤️❤️