Ой, доле, ти доле!
Чом в мене така?
Дарована болем,
Ти все ж не чужа.
Умита сльозами,
Зі мною крокуєш.
Важкими шляхами,
Буває – рятуєш.
То боляче б”єш,
То знову жартуєш.
А те, що даєш,
Нараз пошматуєш.
Ну що тут поробиш?
Ти, доле, моя.
Підчас приголубиш.
Я завжди твоя.
Візьмемось за руки,
Йдемо по житті.
Не дав Бог розлуки,
Нам поряд іти.
Джерельна вода,
Шмат хліба в торбині.
Повільна хода
По життєвій стежині..

Думок на тему “Ой, доле, доле, ти моя”
таке життя… що поробиш