Моя душа болить до скону,
Біль проняв її,
Немов живуча рана,
У душі мої .
Я знову і знову хочу ридати від болю,
Але я підіймуся ,
І витру я сльози .
Стану сильною немов скала,
І дізнаються тоді всі навколо,
Що душа моя знову жива.
І розквіла мов роза.