Зроби повільний вдих,
відчуй на спині крила.
Ти є одна із тих,
кого життя любило.
Повільно крок вперед,
ставай на краю прірви.
Все, що внизу — не мед,
зітліє хай у вирві.
Відчуєш сильний біль,
що криком вийде в простір,
та ніби в рани сіль,
тебе ведуть на розстріл.
Мереживо пір’їн,
відчутно ледве шурхіт.
Візьми хоча б розгін.
У небі грому гуркіт.
Зусилля — твій політ,
вгорі твоя нірвана,
внизу образ граніт,
а ти у щастя вбрана.
2 коментарі “Лети”
Дуже відгукується. У мене теж з’являлися думки про крила https://premiya.vidatiknigu.com.ua/maryna-gubarets/svitaye/
Maryna, дякую за увагу. Хай думки окриляють.