У тебе в кишені
армійський браунінг М-1
чи ти просто
радий мене побачити?
Врешті-решт,
та чи має значення
будь-яке речення,
втрачені смисли,
інтертекстовість,
поміжрядковий секстинг?
Кожне слово –
пустОтливі пестощі,
надмірна улесливість
до мого першого фейлу.
Вайлуваті вейли стають у чергу
за грамом чарівного пилу
опів на третю
на розі між сьомою та десятою.
Що ти, мій милий, бажаєш знати?
Чому я тримаю за ґратами
власні думки,
одинокі прогулянки
містом червоних вогнів?
Я намагаюсь сховати свій гнів
серед спалахів світла й серцевих нападів,
між переплутаних ланцюгів,
між карнавалу друзів і ворогів.
Поки ти крокуєш назад
і вдаєш з себе антигероя
з комплектом набоїв,
заради миру й любові
стискаючи міцно зброю,
я вже зробила
суцільний ряд пострілів –
прямо –
у власну скроню.
Автор публікації
