Для голосування необхідно авторизуватись

Синові

Летять роки…Кипить робота,
Всі будні дні переплелись…
Спинила погляд свій на фото,
Де ми із сином обнялись…
Немов спинився відлік часу,
Не стало сивих волосин
Нам би іще набутись разом,
А ти дорослішаєш, син…
Так мало в піджмурки пограли,
Не нафутболились м»яча …
Я й ніби все така ж зосталась,
А ти дістався до плеча…
Краватку носиш і сорочку
І гордо звешся школярем!
Коли ж ти виріс,мій синочку,
З моїх дитячих теорем?!
Спинилась поглядом на фото—
Все інше відійшло в пітьму:
Хай зачекає вся робота,
Допоки сина обійму…
Це фото, мов дороговказом
Спинило часу швидкоплин
Я хочу так набутись разом,
Бо ти дорослішаєш,син!!!

2

Автор публікації

Офлайн 4 роки

Наталія Сафіуліна

28
Коментарі: 0Публікації: 14Реєстрація: 29-03-2020

Бронзове перо

Достижение получено 29.03.2020
Присвоюється автору, який подав на сайт 10 і більше публікацій

Думок на тему “Синові”