Для голосування необхідно авторизуватись

Татові

Подивлюсь на тата

З ніжністю доньки

Спогадів багато

Лине у думки.

Як вони старались

З мамою для нас,

Скільки працювали—

Так ось платить час:

Загрубілі руки,

В скронях сивина,

Та кохані внуки

Радують сповна!

Дідусь для онуків

Майстер золотий:

Вирізав їм луки,

Шаблі поробив,

На рибалку брав їх,

Їздив по гриби

І на мотоблоці

Віз, немов скарби.

Іскорки барвисті

В хлопців у очах…

…А в моїм дитинстві

Тато на жнивах…

Як весна приходить—

Знову посівна,

тато десь у полі

зранку дотемна.

Влітку ми жнивуєм—

Треба ж все зібрать,

Восени—озиме

Швидко засівать.

І кипить робота

Вдома й на полях,

Тато у турботах,

Тато на жнивах!

«Хоч би лиш погода,

Щоб домолотить,

Бо ж іще в городах

Все своє стоїть.

Хоч би не замокло,

Щоб не поцвіло,

Бо будем без хліба »–

Всякого було!

Засинали часто,

Не діждавшись знов,

Втомлений наш тато

Аж вночі прийшов.

Поламався трактор

Чи стояв комбайн,

Руки й ноги тата

Збиті всі до ран.

Зранку, поки встанем,

Тата вже нема..

Мама вже худобу

Порає сама.

Якось як над»їде

Тато серед дня:

«Не чіпайте, діти,

В мене знов сказня:

Не домолотили—

Треба запчастин…»–

І вдихає тато

Злісний нікотин…

Скільки ми сердИлись:

«Тато накричав!»

Мама все казала:

«Від нервових справ!»

Натерпілись крику,

Зривів і образ,

Та тоді не знали,

Що було без нас:

Виїхав край поля,

Навзнак долі впав,

Щоб ніхто не бачив,

Щоб ніхто не знав!

«Як усе дістало,

Як втомився я!»–

Потім все згасало.

Відійшло. Сім»я…

…Ну а потім, вранці—

Все лікує час—

Подарунок зайчик

Передав для нас:

Найсмачніше сало,

Хліб і часничок.

Чи ж того замало

Для своїх діток?

Тішились, раділи:

«Зайчик передав».

А то тато з»їсти

Геть часу не мав…

… Так би пригадала

Кожна та сім»я,

В якій люблять тата,

Тата-трударя!

Лиш тепер з роками

Вмієм берегти,

Спішимо до мами

Щось допомогти.

… Вчили мама з татом:

« Хліб—то є святе»,

Знали, що наука

Потім проросте.

А життя найважче

Серед довгих нив,

Лиш воно покаже,

Чи не дарма жив:

Чи не пустувала

Батьківська земля,

Чи шанують діти

Батька-трударя.

Ціну хліба знають

Татові роки.

Памя»тайте, діти,

Чого вчать батьки!

1

Автор публікації

Офлайн 6 місяців

Наталія Сафіуліна

25
Коментарі: 0Публікації: 14Реєстрація: 29-03-2020

Бронзове перо

Достижение получено 29.03.2020
Присвоюється автору, який подав на сайт 10 і більше публікацій