Хочеш, я розкажу тобі цікаве про любов?
Про маточки, тичинки, побутову хімію,
Точніш, про хімію у побуті… За цих умов
Вона не буде схожою на єпитимію,
Її реакція не дасть важкого осаду
На дні душі, в надії пазусі. Тож радуйся:
Не зупиняється на фазі напіврозпаду
Перекипіле й передержане. На райдузі,
Якщо до неї двоє все ж-таки доплентають,
Є купа всіх різнокаліберних приємностей
За припустимою для сплачування рентою –
Монетами із номіналом «за взаємністю».
І це не головне, бо знаєш, як від дотику
Тремтить пелюстка серця та зіниці світяться,
Як погляди вростають в шкіру – і еротика
Пронизує звичайний рух долоні-китиці…
Ти знаєш – ці знання в твоїй душі вбудовані, –
Що є любов. Її впізнаєш неосвіченим,
Але тримайсь, в солодкім водограї з повінню
Зникають душі чи спливають покалічені.
Та ти навчишся випливати. Треба діяти.
Це краще, ніж перебування в коші з ватою,
Хай із солодкою. І віриш без надії ти,
Що вартий щастя. А життя любові вартує.
Автор публікації
