Для голосування необхідно авторизуватись

Про мандри

 

Бувають миті дивного блаженства,
Коли душа наповнюється світлом
І хочеться одного- зупинитись
І бути тут (назавжди чи навічно).
Та доля мандрівничого- дорога,
Без права на затримку і на спокій.
Єдиний скарб, що маєш із собою,
З таких от митей зібрану вервицю…
І тільки це візьмеш у путь за зброю,
І тільки це по собі і залишиш…

3

Автор публікації

Офлайн 1 рік

Наталія Довганич

3
Коментарі: 0Публікації: 2Реєстрація: 31-07-2020