Чорнокрилі бузьки походжають
Тут по свіжоскошеній траві,
Харч якийсь вони отут шукають
І для лелечих, також собі.
Їхні ж подруги сидять нині у гніздах,
Висиджують маленьких лелечат,
То ж “чоловіки” візьмуть підмінять
Та відпустять подруг погулять.
І знайти собі чогось поїсти,
Щоб енергії набратися і сил,
Потім знову у гніздечку сісти,
Доки не з”являться тут донечка і син.
Далі вже удвох ті довгодзьобі
Годуватимуть своїх малих пташат,
Доки підростуть й будуть здорові
Та навчаться високо літать.
2024 р.

