Ой, пісне ти народна українська!
Скільки у тобі мудрості віків:
Журлива і весела й історична,
В тобі ліричний також є мотив.
Тобою Ярославна виливала
Всю свою тугу та журбу і біль,
Ти і серця козацькі звеселяла,
Коли вони збиралися у бій.
Тобою зізнавалися в коханні
Та й свідком при розлученні була,
Дитятко також тихо колихала
Та додавала матері тепла.
О, пісне, пісне!Ти і нині линеш
Над рідним краєм, наче вільний птах,
Для мене ти порадниця й сестра,
Щира душа моєї України.
2017 р.

