Хустка зелена,
Блакитні квіти,
Там біля річки
Хтось її кинув.
Може то килим
З трави-барвінку
М”який та ніжний
Лежить у лісі.
В широкім лузі
Між осокою
Та й незабудка
Росте висока
.
Крихітна квітка –
Неба краплинка,
Сяє, мов зірка
Сяє, мов зірка
Там біля вільхи,
Що свої ноги
Все життя мочить,
Любить вологу
Та дощу хоче.
І дика м”ята
Там недалечко
Так дивно пахне,
Тривожить серце.
Хтось казку бачить –
Природи диво,
Інший байдуже
Проходить мимо.
2018 р.

