Темним лісом та полем безкраїм,
Битим шляхом і містом й селом
Літо сонячне знову ступає,
Огортає усіх нас теплом.
Ронить роси сріблясті світанок,
Ой, яка ж бо навколо краса!
І розгнузданих коней буланих
В лузі літечко та й випаса.
А батіг Петрів лиш для годиться,
Почуватися щоб пастухом.
Коні ж ходять де їм заманеться
Поодинці й усім табуном.
У них гриви із білих ромашок,
А сіделечка сплетені з трав.
І лунає в душі пісня щастя
Та, яку соловейко співав.
2015 р.
Автор публікації
Коментарі: 0Публікації: 1319Реєстрація: 06-04-2020
Достижение получено 21.07.2020
Присвоюється автору, який подав на сайт 100 і більше публікацій
Достижение получено 25.05.2020
Присвоюється автору, який подав на сайт 50 і більше публікацій
Думок на тему “Літа розгнуздані коні”
Чудовий! 👏👏👏