На широкім лузі поміж трав зелених
Блакитна незабудка росла.
В осоки листочки гострі, наче леза,
Ними доторкнутися могла
До крихітних пелюсток-намистинок.
Боялась незабудка одного,
Щоб не порізатись не дай Бог ненавмисне
І не пролити тут блакитну кров.
Та осока хоч гостра на язичок,
Але на диво доброю була,
Казала:”Незабудочко-сестричко,
Не бійся, не зроблю тобі я зла”.
2020 р.
Автор публікації
Коментарі: 0Публікації: 1319Реєстрація: 06-04-2020
Достижение получено 21.07.2020
Присвоюється автору, який подав на сайт 100 і більше публікацій
Достижение получено 25.05.2020
Присвоюється автору, який подав на сайт 50 і більше публікацій
