І де ж тепер твоя краса, людино?
Куди поділася вона уся нараз?
Тепер, коли лежиш у домовині!
Коли ти більше не серед живих!
І де ж поділась пишнота і врода,
Що з юних літ, котрих давно нема?
Отих років, і втрата їх даремна…
То в чому ж (людино) уся твоя краса?
І де ж зараз твоя краса, людино!?
Де сила, мужність, героїзм, бабло?
Якщо за душу біси воюватимуть
А в рештках (твоїх) хробаки зроблять кубло!
То що варта краса твоя, людино?
ілюстрація з інтернету
Автор публікації
я не поет - я тільки тінь блукаюча в пустелі ...
Достижение получено 08.04.2022
Присвоюється автору, який подав на сайт 50 і більше публікацій
Достижение получено 30.04.2020
Титул: Яскравий коментатор
Присвоюється користувачу, який прокоментував 50 і більше публікацій
Достижение получено 27.04.2020
Титул: Небайдужий читач
Присвоюється користувачу, який оцінив 50 і більше публікацій
2 коментарі “І де ж тепер твоя краса, людино?”
Поезія дуже дискусійна, але суперечить християнському світогляду на життя людини….Краса не вмирає вона залишається в творах мистецтва. Згадаємо “Джоконду” славетного італійського художника Леонардо да Вінчі та багато інших портретів видатних художників : Рафаель, Рембрандт, Веласкес, Крамський, Рєпін…І цей перелік царювання Краси можна продовжити….Варто подумати Автору над творчою концепцією вірша? І згадати вислів Достоєвського : КРАСА ВРЯТУЄ СВІТ
Дуже актуально, в час саме такої “бездушної краси”