Дерева, немов зачаровані нині,
У тиші зимовій дрімають собі
І зрідка лишень якась гілочка скрипне
Та вітру, що грає на срібній трубі
У такт вона вторить і музика лине
Чудова-чудова, лиш слухати вмій.
Кружляють у “білому” вальсі сніжинки
І хочеться в танець пуститись самій.
Прошу тебе, друже, хоч ти й поспішаєш,
На хвилечку-другу тут зупинись.
Як хороше стежкою тихо пройтись,
Втішатись красою цього диво-раю.
2020 р.
Автор публікації
Коментарі: 0Публікації: 1319Реєстрація: 06-04-2020
Достижение получено 21.07.2020
Присвоюється автору, який подав на сайт 100 і більше публікацій
Достижение получено 25.05.2020
Присвоюється автору, який подав на сайт 50 і більше публікацій
