Довга-довга ніч осіння
Простирадлом зоряним
Та й накрила небо синє,
Летіла просторами:
І лісами й долинами
Навперейми з вітром,
На травичці розсипала
Намистечко біле.
Позбирати ж то не встигла,
Світанок підкрався,
Так залишились краплинки
На землі лежати.
І вже ніченька не може
Знайти те намисто.
Назва його – срібні роси
Кришталево-чисті.
2015 р.

