В мокрий-мокрий сірий плащ
Одягнув туман дерева,
Капає із них хоч плач.
Це пора вже вереснева.
Розпогодиться удень,
Літо бабине засяє
Літо бабине засяє
Срібно-срібно.І лишень
Листя жовте закружляє.
На зелену ще траву
Вишиванками лягає.
Гарнупісеньку нову
Вітерець ще заспіває.
А надвеечір стане знов
Трішки-трішки прохолодно.
Та не вистудить любов
До краси цієї осінь.
2022 р.
Автор публікації
Коментарі: 0Публікації: 1319Реєстрація: 06-04-2020
Достижение получено 21.07.2020
Присвоюється автору, який подав на сайт 100 і більше публікацій
Достижение получено 25.05.2020
Присвоюється автору, який подав на сайт 50 і більше публікацій
