Такий тут час - людей глибоких, Якщо не чарівник - чекай згасання. Тут кожен хвалить лиш свої заскоки, А сенс шукає у татуюваннях. Тут заки́дають промінням світла, І втоплять всіх у хвилях позитиву, Щоб квітка смерті знову не розквітла. Ось, де чорт візьми, ініціатива. Її ти не посвариш, а похвалиш, Такий тут час - великих гуру, Коли вчать: " В житті ти все колись повалиш" Тобі хочеться пограти в дуру. Від кисневих й атмосферних, Ніде ти не сховаєшся на цій планеті. Такий то час людей печерних, Які живуть у тюрмонеті. |
2 коментарі “Такий тут час – людей глибоких…”
Гарний вірш! Влучно дуже про хвилі позитиву. “Позитивних” авторів надто багато і їм раді…
Гарно про реалії нашого часу.