Вела з собою власний діалог,
Не вимушений, ніжний та відвертий,
Ступала обережно, крок і крок,
А погляд її милий й променистий.

В очах її… Кохання та любов,
В душі її… Барвивисті ніжні квіти,
Слова її наділені теплом,
Вона уміє щиро так радіти.

Красива, стримана, граційна, чарівна,
Така несхожа на усіх довкола,
Хоча не так… така ж як всі вона,
Тендітна й мила, наче матіола.

Йде по стежині власного життя,
Долає сміло різні перешкоди,
Цінує щирі, вірні почуття,
Кохання справжнє-це вже нагорода.

У посмішці скриває часом біль,
В її мовчанні… роздуми та плани,
І хоч в думках буває заметіль,
Вона долає власні урагани.

Та просто жінка… різною бува,
Немов погода сонячна, привітна,
Говорить ніжні й лагідні слова,
Немов пташина вільна й непримітна.

А може бути й строгою вона,
Як дипломат, вести переговори,
Хрустальний келих справжнього вина,
Такий напій для справжньої сеньйори.

Така є жінка… мила й чарівна,
Загадок в ній не тисяча, не сотня…
Проста та щира, віддана така,
Привітна, добра та самодостатня.
🥰Ніжність Сонця🌞

Автор публікації

Офлайн 2 тижні

Nignist Soncja

7

Коментарі: 0Публікації: 1Реєстрація: 04-09-2020