А він прийде зі щедрим перевеслом,
Немов на сповідь, сяде за столом
Й оте прозріння, взявши наче весла,
Стежки крізь серце вимостить селом.
Запалить світло щиро у долонях
І озирнеться з Гострої скали,
Жіночу долю, схожу так на сонях,
Відлунням стріч зігріє межи злив.
Тоді зачне із юності мелодій
І таїнством у празник зазвучить,
А поглядом в літа́́, як той добродій,
Окрилені всі долі заяснить.
Засвітить всі вогні вже вереснево,
Енергію мережачи в слова,
І росами й коріння, і дерева
З любов’ю одягатиме в дива.
Неначе пастушок, в прощальне літо
Всіх поглядом сердечно обведе
І яблуками ранніми зігрітий,
За обрії у вирій відійде…
(Уважний читач таки упізнав і пригадав назви 16-ти книг Івана Семеновича Нагірняка)
30.08.2018
Автор публікації
Коментарі: 0Публікації: 111Реєстрація: 31-07-2018
Достижение получено 22.04.2019
Присвоюється автору, який подав на сайт 100 і більше публікацій
Достижение получено 04.09.2018
Титул: Небайдужий читач
Присвоюється користувачу, який оцінив 50 і більше публікацій
