Нам болить Україна по-різному всім,
Кожне серце по-своєму б’ється:
Хтось новими речами наповнює дім,
А комусь ледь поїсти вдається.
Нам болить Україна і вранці, і вдень,
В горобинових краплях надії,
Бережемо суцвіття вкраїнських пісень,
Свого слова забути не смієм !
Нам болить Україна, пекуче болить,
Та яскраві берем акварелі
І у світлі тони розмальовуєм мить…
А хтось ділить пихаті портфелі.
Нам болить Україна допоки живем,
Відчуваючи радість і скруту –
Хтось живе, мов згорає, одним тільки днем,
Хтось і сам на землі, мов отрута.
«Нам болить Україна!» – молитва луна,
Чисті дзвони сповіщують всюди,
Бо у кожного з нас Україна – одна,
Хоч і скільки мільйонів нас буде !
Нам болить Україна, болить ця земля,
Не рахунки зеленого цвіту,
А багаті жнивами вкраїнські поля
І світанки, найкращі у світі!
