Зупинися, послухай, скрипалю, –
Твоя пісня до сповіді рветься,
Нехай струни зізнаються далі
І душа до душі озоветься.
Зачекай, подивися на небо,
Поклади на мелодію зорі
І смичок хвилювати не треба:
Все казатимуть хвилі на морі!
Повернися, скрипалю, до літа,
Пригадай біло-лагідну зиму,
Пригорнись до весни і до квіту,
Не забудь: уже айстри цвістимуть.
А тепер починай, мій скрипалю!
Уже серце притихло в чеканні…
Нехай струни зізнаються далі
В тім,
що є
найщиріше кохання!
Автор публікації
Коментарі: 0Публікації: 111Реєстрація: 31-07-2018
Достижение получено 22.04.2019
Присвоюється автору, який подав на сайт 100 і більше публікацій
Достижение получено 04.09.2018
Титул: Небайдужий читач
Присвоюється користувачу, який оцінив 50 і більше публікацій
