Я рятунку шукаю в світанні,
Задивляючись в погляди неба,
Та в миттєвому цьому ваганні
Повертаюся знову до тебе.
Я втамовую сльози і болі –
І в рядочках складаються рими.
Ти прийшла колись тихо у долю,
Щоби Ангелом стати незримим.
Я встаю із колін, щоб літати,
І пишу від душі своє слово,
Бо з тобою зникають всі ґрати,
Як і все, що було випадковим.
Я в калюжі навчилась з тобою
Недосяжнеє бачити небо,
І ділилася щастям й журбою,
І верталася знову до тебе.
Я зуміла із ночі – у днини,
Із печалі – у радісні ноти!
І життя, до цих пір швидкоплинне,
Серед рим стало ніжним на дотик!
Я в молитві складатиму руки
І в надії проситиму Бога:
Хай я серця хвилюючим стуком
Прокладаю поезій дорогу!
Автор публікації
Коментарі: 0Публікації: 111Реєстрація: 31-07-2018
Достижение получено 22.04.2019
Присвоюється автору, який подав на сайт 100 і більше публікацій
Достижение получено 04.09.2018
Титул: Небайдужий читач
Присвоюється користувачу, який оцінив 50 і більше публікацій
