Для голосування необхідно авторизуватись

Сенси

Море лоскоче п’яти,
мов у дитинстві…
Вітер
гріє собою руки, що від життя тремтять…
Може б мені не знати,
душу куди подіти
ниньки, коли минули сорок і сорок п’ять?..

Може б мені злетіти
врешті з перил залізних,
скручених бісом в петлі маревного моста?!
Дерево?
Хата?
Діти?
Зрілість?
Маршрут?
Валізи?
Все є!
Одне турбує… досі душа пуста…

Може б нарешті встати,
серце своє розкрити,
лезо встромивши в груди майже по рукоять?..
Море лоскоче п’яти,
мов у дитинстві…
Вітер
гріє собою руки, що від життя тремтять…

2

Автор публікації

Офлайн 1 тиждень

notski

49
Коментарі: 0Публікації: 26Реєстрація: 30-08-2020

Бронзове перо

Достижение получено 31.08.2020
Присвоюється автору, який подав на сайт 10 і більше публікацій