Будує лелека гніздо на стовпі,
Сім”ю йому треба створити,
Гілки тихо падають, падають вниз –
Нема їм за що зачепитись.
Той стовп гордовито і струнко стоїть,
Туманами весь оповитий,
Електромережива він захисник
Незмінно повік працьовитий.
Сусіди довкола стовпами стоять
У справах своїх повсякденних,
А декому ще заважає цей птах,
Бо звук видає небуденний…
Він клекотом щиро повідує нам
Свій досвід віками набутий –
Ми, люди, до того усі дожились –
Нікого не хочемо чути.
29.03.2015.

