1 Розгорнувся над Всесвітом Золотий Господній Храм, Розгорнулось блакитне небо, Даруючи радість людям… 2 Зійшлись у Храмі народи, : Проголошуючи молитву миру: «Прости нас, милосердний Господи, Даруй нам, могутню віру … 3 Даруй нам, Царство Небесне, Господніх законів склепіння І тоді Україна […]
Daily Archives: 07.09.2020
Случайных встреч на свете не бывает, Друг другу для чего-то мы нужны… Но лишь Создатель всё об этом знает: Кому, когда и для чего важны… Случайных встреч на свете не бывает, Добро отдав, получишь всё вдвойне. Но коли злом твоя душа снедает, – Не смей, не отправляй вовне! Случайных встреч […]
Случайно случилось счастье… Свалилось , смечталось, срослось… Симфония синего света… Сегодня снова сбылось. Симпатичный “случайный случай”,- Словом, сразу сердечко сжалось… Сверстник, скажем, своеобразный: “Совершенный солдат”, случалось?! Сильный, смелый, серьёзный- славный… Современный, смешной “служивый”… Справедливый и слишком сложный… Случай свой, скорее счастливый!!!
А сердце к сердцу не приковано, Ты если хочешь – уходи!.. Ведь всё порядком обосновано На твоём жизненном пути!.. А сердце к сердцу не припаяно… Цинично?.. Что ж… Идя, иди… А мне казалось, что нечаянно Мелькнуло счастье : ты, ты, ты… А сердце к сердцу не привязано, Я не права? […]
Ну, здравствуй, осень! Ты так долгожданна!.. Я буду кофе пить… Давай со мной? Хандра на сердце… Просто всё печально… А знаешь, кто родной был,- стал чужой… Ну, здравствуй, осень! Ты так поседела!.. Меняешь образ свой, но не запал?.. Ты веришь, осень, я ведь тобою болела?.. В тебе нашла я для […]
Я научу тебя любить… Ценить мгновения надежды… И нежность, теплоту дарить… И знать: не будет ведь, как прежде… А я послушно буду ждать, Когда расток любви пробъётся… Ну, да, не буду унывать,- Любовь пусть эхом отзовётся!.. Я научу тебя скучать… По мне… Понять, что время учит, а не лечит! И […]
Останні промені – згаса вогонь, Тікає знов за обрій блискавично І скоро до земних пустих долонь, Сипнуться зорі, мов у рукавичку. Останні промені – тікає день І ніч малює в чорне все навколо, Та сонце вранці знов до нас прийде, І знову все забігає по колу. Останні промені торкнуть гілки […]
” РАСТВОРИСЬ В МОИХ СНАХ” Звёзды умеют плакать, когда превращаются в дождь Они растворяются в снах и так похожи на тебя. ГЛАВА 1. Он уже несколько дней не писал, нет не так он уже несколько дней своей жизни не мечтал о ней, не писал красивой прозой её образ она не […]
Жизнь, постой! Не торопись! Пусть завтра снова будет сегодня… Минутная стрелка, назад повернись, Задержи навек миг от сего дня. Я не хочу уходить, не хочу расставаться, Не хочу говорить, что это “было”. Я хочу этим днем наслаждаться И не смотреть ему вслед уныло. Время, я тебя ненавижу, ты знаешь? Ты […]
Місяць. Ніч. Переїзд. Світить вогник зелений. Хмара втратила хвіст Над покрученим кленом. Тут усе мов у сні, Біль та глузду судоми, А на тій стороні Щось чека невідоме. Непрочитаний зміст. Непроторенний вимір. Місяць. Ніч. Переїзд. Світить вогником вибір.
Ніхто не знає, чого ти насправді бажаєш, Ніхто не відчуває потаємних мрій. І тільки якщо сам ти твердо знаєш, Здійснити зможеш усе, чого хотів. Зроби те, що інші можуть тільки на словах. Вистій там, де кожного, здавалось, зморить. Надію не втрачай! Щастя у твоїх руках! Щасливим бути ніхто не заборонить!
Душе казалось, что конец, Она страдает от разлук. Ведь каждый не по совести «мудрец» Берет по капле из разжатых рук. Взамен никто не даст любви, Никто к себе не пригласит. Внутри – осколок от мечты… И тот, как птица, улетит. А он уходит обернувшись. Но для чего – ей не […]
О бедности не нищие печалятся, Скорее, это признак скупости в людей. Пока нищий, копейки собирая, улыбается, Богатый плачет среди денежных полей. Нехватка денег – вовсе не беда. Дефицит человечности – вот это правда горе. Кто добр душой, тому улыбается судьба, скупому она сыплет в раны соли. Жаль, в школе совесть […]
1 Краплини дощу Розлітаються зорями, Небесними птахами У просторі сновиду… 2 Краплини дощу, Мов солов’їні співи, Божественні німби Про душу живу… 3 Краплини дощу, Мов Божі сльози На очах людей Зоріють мені наяву… *** 22 […]
А жизнь моя – не пряник, Не мёд, не эскимо… Она,- как многогранник, Кино – глухонемо… А жизнь моя – не сахар, Ни шоколад, ни джем… Она вольна, как птаха,- Но, есть в ней сто проблем… А жизнь моя – не брызги Вина из хрусталя… Не сладость от ириски,- А […]
Відриває літо день останній, Осінню ввірветься календар, Обірветься променем світання Сонця і тепла короткий дар З чим прийдуть оті дощі осінні, І за ким заквилять журавлі? Лист впаде в калюжі небо синє, Що однак впокориться імлі Осені так хочеться горіння Швидко відіскрить ядучий дим, Осені чекають на прозріння І того, […]
Щасливим бути ніхто не заборонить, Та користі від того нині мало, Бо кожен сам собі у тім відмовить Пріоритети вибравши невдало. І так всі гоняться за чимсь буденним, Що, як наркотики, короткочасне досить. А згодом все стає мерзенним, І кожен в неба милостиню просить. Тоді згадують з дитинства […]
Куди тепер іти, скажи, коханий? В безодню сірих днів чи в рай? Про це я думаю не день – роками! Нарешті з вуст злетіло:” Прощавай!” І спалено мости останні. І я тону у морі самоти. Нелегко, кажуть, жити без кохання. Найважче ж- це кохаючи, піти!