Я б хотіла потонути в осені-
В тій багряно-золотій красі ,
Мов дитина, ніженьками босими
По ранковій бігати росі.
Споглядати в небі заворожено
Дивовижний танець журавлів,
Що курличуть сумно та стривожено
Й відлітають до чужих країв.
Килимом яскравим милуватися,
Що зіткав майстерно листопа́д ,
І немов би в озері купатися –
В барвах, що покрили ліс і сад.
Я б хотіла запитати в осені :
-Звідки в тебе стільки кольорів,
Що зігріті сонцем , вмиті ро́сами,
Що неначе зі́ткані із снів ?
Та вона у відповідь мовчатиме..
Лиш закрутить листя свій танок..
Осінь радо в танці тім кружлятиме,
Одягнувши золотий вінок.
3 коментарі “Осінь”
осінь – вона як предвісниця холоду, як життєва пора життя…
Традиційно Ваші поезії вражають високою поетичною майстерністю, барвистими та пластичними образами, авторськими коментарями. Отримав велику насолоду, читаючи Вашу поезію “Осінь”. Скільки барв та емоцій! Щиро дякую. Залишаюсь Вашим шанувальником.
Щиро дякую!