Наснись мені, друже, благаю, наснись!
Під запах бузку, що сьогодні зірвала.
Тепленькою ковдрою ніжно горнись,
Щоб доторки тіла твого відчувала.
Нехай буде сон цей медово- пянким,
Щоб вранці, за чаєм, мрійливо зітхати.
Щоб ввечері знов, мов відлунням дзвінким,
Він спогадом теплим вернувся до хати.
Наснись мені так, ніби в пасмах беріз
У пристраснім танго з тобою кружляєм.
Волосся моє, мов сценічний завіс,
Від поглядів злих поцілунки сховає.
Красива любов притаїлась у снах.
І може, колись, коли ніч змінить варту,
Ми сядемо в поїзд, примявши в руках,
Квитки на місця до одної плацкарти.