Я дякую всім, хто навчив мене… падати!
Не вірити вітру,
Не мружитись хитро,
Не сіятись світлом,
Не дихати підло
І янгола крила прозорі не зрадити,
А просто вставати і далі іти
До мети!
Я дякую всім, хто навчив мене…плакати!
На міряти маски,
Не вірити в казку,
Плекати поразку,
Шукати розв’язку,
І долю свою хоч із вузликів виткати,
Вплітаючи зранену мить –
Не болить!
Я дякую всім, хто навчив мене… вірити
Прощати образи
І краяти фрази,
Сприймати накази,
Не клеїти вази.
Думки випадкових людей, сироти,
Не брати під серця крило,
Щоб пекло!
Я дякую всім, хто пройшов крізь життя ниткою…
Під шкірою, може,
Та вже не тривожить!
Люб’язно, вороже…
Я дякую, Боже!
І латане серце довірливе – квіткою
Підставить свої пелюстки…
Залюбки!
Автор публікації
Титул: Автор місяця (Жовтень 2019)
5 вподобань користувачів у жовтні
Титул: Небайдужий читач
