Загляну я крізь роки у дитинство
Така собі екскурсія на мить,
Згадаю днів морозне чародійство,
Коли снігів окутує блакить.

Я пам’ятаю зими із снігами,
Морозні й білі ранки у дворі,
І по коліна снігу під ногами,
І казку, що складають снігурі.

А ще у пам’яті канікули зимові,
Й санчата дід, що нам подарував,
Як на дахи, мов хусточки пухові,
Холодний день дбайливо напинав.

Всміхалось сонце радо через роки,
Несли санчата з пагорбу униз
Пашіли щастям в нас червоні щоки,
Зима творила радісний каприз.

А ще ялинку й ніжний запах хвої
І засівну від хлопців хорову,
І сніг замотаний зимою у сувої
А на подвір’ї баба снігову.

Зимова казка спогадів щасливих
Тих днів, на жаль,ніяк не повернуть,
Й дитинства років щемногаласливих
Не зможуть зими тлінню обгорнуть.

Автор публікації

Светлана Савченко

421

Коментарі: 7Публікації: 126Реєстрація: 21-08-2018

Золоте перо

Достижение получено 22.02.2020

Присвоюється автору, який подав на сайт 100 і більше публікацій

Небайдужий читач

Достижение получено 05.05.2019

Титул: Небайдужий читач

Присвоюється користувачу, який оцінив 50 і більше публікацій