Ніч ховалася за хмари,
День вступав у свої чари,
Тихо місяць запливав,
Сонцю правити давав.
Все кругом запломеніло,
Роси в травах зазвеніли,
Шепотіло жито літом,
Чарували подих квіти.
Сонце зіллям вигравало,
Десь до себе притуляло,
Пригортало у проміннях,
Наче дівчину в обіймах.
Ніч і день зійшлись в дорозі,
Лиш на мить,та ніч в тривозі,
Бо на день віддала крила,
Світлом погляди залила.
Ніч привикла править балом,
Місяцем пускати чари,
Та лиш день може сказати,
Як у правді суть впізнати.
19.06.2017
Думок на тему “Ніч ховалася за хмари”
Прекрасна пейзажна лірика, немов бачиш картини видатного художника Куїнджі. Майстерне володіння словом. Довершена поетична форма. Вражений