Росла у серці м’ята,
ще зовсім із зернятка,
Здається,ніби й пахла,
Та щось збивало з такту.
Фокстрот кругом обвився,
В мелісі закрутився,
Від запаху п’янило,
І лиш з дороги збило.
Та м’ята проростала,
У вальсі закружляла,
І свіжістю відкрила
Небеснії вітрила.
Така собі дрібниця,
У травах загубиться,
А потім відшукати,
Який у м’яти запах.
2 коментарі “Росла у серці м’ята”
Поетично, барвисто, щиро
Поетично, барвисто, щиро. Вражений