Він усамітнився і став незрячим,
Дивився в простір пустоти,
Він не приймав уже пасьянсу,
Король згубив свої сліди.
Крутило небо шлях молочний,
Від тої долі де вона,
Жила давно у нього в серці,
І пройняла Грааль до дна.
В судинах вже все охололо,
Лишилась тільки тонка мить,
І вальс, що танцювали двоє,
І спогад, що щораз тремтить.
Король не розкладає карти,
Бо королеви більш нема,
Вона уже у інших згадках
Одіта відтінком тепла.
Вона дзвенить у іншім шовку,
Не протестує, лиш прийма,
І відганяє повінь з лоску,
Тепер чарує лиш сама.
Король один в великій залі,
Під звуки вальсу в темноті,
І більш до себе не пускає,
Підступну зустріч при зорі.
Він усамітнився, далеко
Овацій залишився слід,
Король вже більше не танцює
Молочний шлях ввійшов у лід.
25.01.2017