Для голосування необхідно авторизуватись

Вишивала мати рушника для сина

Вишивала мати рушника для сина,
Доки він далеко , б’ється за Вкраїну,
День-у-день нитками більше прикрашає,
Колискову давню серцю все співає.

Хвилину за хвилиною зростало там від хрестика ,
Червоні маки й сині мов небо в ряд волошки ,
В думках згада щоразу, як змалку любо пестила,
Любов’ю душу гріла рідненького синочка.

Як перший раз в житті до серця пригортала,
Зростав на славу мамі, міцним ставав удало,
Та швидко промайнуло дитинство золотисте ,
Забрали на війноньку, всередині щось тисне.

Багато пам’ять спогадів щоранку шле завзято,
Сльозами очі криються, самотність тільки в хаті,
Але у серці віра сильніша за страждання,
Що скоро закінчаться всі болісні зітхання.

Минали пори року, минуло скільки часу ,
Ставав рушник все більше схожий на окрасу,
У ньому вся надія, любов та материнська,
Щоб оберегом вірним був сину від насильства.

Допоки голка нитку крізь себе простягала ,
На Сході кров козацьку за волю проливали ,
Позаду скільки років жорстокого знущання,
Попереду ж зростає перемогти бажання.

І ось весна настала , рушник таки готовий ,
Заслала мати ліжко свого вона героя ,
Аж дивиться на ганку стоїть її дитина ,
Нарешті стала вільною козацька Україна.

Прийшов живим додому, щаслива мати з сином,
Розквітла і калина яскраво по-під тином ,
Висить рушник у квітах ,усіх оберігає ,
Нехай усі страждання скоріше забувають.

5

Автор публікації

Офлайн 7 години

Victoria Pavluk

361

Сходить сонце щоранку і щодня,
Сходить сонце- приходить весна ,
Кожен схід нас веде у безодню ,
Кожен захід вперед у літа.

Коментарі: 8Публікації: 109Реєстрація: 30-01-2021

Золоте перо

Достижение получено 11.08.2021
Присвоюється автору, який подав на сайт 100 і більше публікацій

2 коментарі “Вишивала мати рушника для сина”