Для голосування необхідно авторизуватись

Моє дзеркало

Дивлюсь на себе в дзеркало, ти ба?!
Все , наче, й те, та щось таки змінилось.
Бо ж ззовні та я, що й колись була,
Лише із погляду наївність десь поділась…

Вже не сміється ув очах вона,
Не скаче «зайчиками» відблиском в люстерку,
Нема її. Сховалась, чи втекла,
Без «допобачень» і без феєрверку.

В душі не ті вже цінності. Не ті…
Частіше придивляюся до друзів,
Все більше цінЮ речі я прості,
Бо що було, то також не байдуже.

Дивлюсь у дзеркало і бачу всю себе,
І серце, й душу з шрамами. Доволі…
Та за минулим зовсім не шкода,
Все, що було – то ж подарунки долі.

То все моє: драбинка вгору й вниз,
То мій багаж в життєвій каруселі,
То все моє кіно, то не каприз,
Написане в яскравих акварелях.

То все моє…То все колись було,
І я до долі запитань не маю.
Щаслива в світі з того, що живу,
Що мама я і просто, що кохаю…

© Оксана Граб”юк ” Моє дзеркало”

4

Автор публікації

Офлайн 4 тижні

Оксана Граб'юк

100
Коментарі: 0Публікації: 54Реєстрація: 12-05-2020

Срібне перо

Достижение получено 25.05.2020
Присвоюється автору, який подав на сайт 50 і більше публікацій

Думок на тему “Моє дзеркало”