Козел-провокатор живе й поміж нас,
Це той, що веде стадо в бойню.
У нього є безліч безглуздих ідей,
Що нам і не снились з тобою.
Без правил, моралі, а совість – так геть!
Тупий, що тупими керує.
Думки особисті розкроює вщерть,
А сам після бійні жирує.
Закине, як треба, гаряче слівце,
І сам, глянь, і стане десь збоку.
А ті, мов голодні на ласе сальце
Кидаються в зуби, нівроку!
Козел-провокатор живе серед нас,
Ще досі без суду блукає.
Коли своє стадо до краю довів,
Крізь вихід таємний тікає.
А стадо, як стадо – кричить, гуркотить…
Вперед йде за шляхом єдиним.
Та ні, щоб задуматись хоч би на мить,
Що ти не козел, ти – людина!!!
© Оксана Граб”юк ” Провокатори”