Догорає тепле літо,
Мов закінчується рік,
Не тією все ж порою
Ми закінчуємо лік …
Дням спокійним, дням зачаття,
Дням цвітіння і дарів,
Все ж останню трудам риску
Оцей літній день підвів.
Цілий рік дарів чекали,
Посадивши, – берегли,
Щодень кланялись, плекали
Й чогось таки досягли …
День, – по праву вінець праці,
Цикл завершує річний,
Ми сумуємо за літом,-
В році є ще сум такий ?
Осінь відійде, – чи ж сумно ?,
Плачемо ?, – пішла зима,
А міняє весну літо, –
Кращої пори ж нема !
Незбагненна ностальгія,
Щось закінчилось, – нема …
Новий рік чомусь у грудні , –
І при чому тут зима ?
Рік закінчиться сьогодні
Наших праведних турбот,
Починається новий, –
Хай пошле він нам щедрот !