Для голосування необхідно авторизуватись
okЯк возила юна осінь
В небі калачі
Та водила попід руки
Молоді дощі.
Дарувала діток,щастя
Груші та меди
Роздувала білим вітром
З картоплиння дим.
Роздавала жовтих зайців
З сонячних кишень.
Роздівала з кардиганів
У гарячий день.
Та трусила поза комір
Сотні дощенят
Закотилася каштаном
В будку до щенят
пустотливих та привітних
” От,красиві,от!”
Та й пішла сушити зорі
Грудню на компот.
Я дуже рідко з вигляду похмура, Мій настрій іншим складно розгадати, І хоч в душі тривога і зажура Я це волію […]
Вже перший морозець торкнувся річки, А крига так тоненька, нестійка. На серці неспокійно, страшно трішки, Я схожа на осіннього листка. Ступаю крок за […]
Гей! життя моє моторне! Розгодай, як вітер човна! Хочеш в вальс, А хочеш в пляс, Хай кружляє танок нас! Гей !! як […]
Настане завтра? Яким воно буде? Таким тривожним, в соцмережах голосним? З думками у ніч, себе ховаю в простінь. Настане завтра? Чи прокинемося […]
Думок на тему “Юна осінь”
Дуже гарно!