«Межа»
Межу ми втратили, між пристрасттю й коханням
Ступаючи по кінчиках ножів
Приносило кохання лиш страждання
Й на волю рвалося, у обліку віршів
Межу ми втратили, на волю лиш відавшись
Чиїх богів? Яка була різниця…
Коли в очах твоїх, я ніби розчинявся
Твоя любов, була для мене мов вязниця.
Межу ми втратили, сьогодні не існує
Напитися б тобою, мов роси
Твоїх долонь холодних так бракує
Забути те кохання не проси…
Межу ми втратили, між небом і землею
Навіщо зупиняти цей політ?
Ти просто буть лише, зімною і моєю
І за тобою також, йтиму я у слід…
02.09.2020.
Думок на тему “«Межа»”
Ади! Тут щонайменше дві помилки. Треба: в’язниця, зі мною:-)