Убрався клен в осінню позолоту, Красою вабить погляди людські, Та скоро холод зніме ніжну цноту І ляже листя в просіки вузькі. Багрянцем барв красуються простори, В шовки зелені вдягнено поля, І линуть ніжні осені мінори, А вітер з садом тихо розмовля. Стоять дерева в відчаї й зажурі, На жаль, нема […]
Daily Archives: 21.10.2018
12 posts
..знову за прогнозами дощі.. ..парасольки..теплі курточки.. ..сподівання марними не будуть.. ..буде й сонце..все як треба люду.. ..тобто..нам без сонця важко жити.. ..важко дихати..і сиріють думки.. ..але ми продовжуєм любити.. ..з мріями гортаючи роки.. ..вже не так..як на початку було.. ..час минає і стихає подих.. ..залишилось те..що не забулось.. ..що не […]
Хлопчик Вітер дерева шарпав, Розкидаючи листя подвір’ям. – Тітко Осінь, які в тебе фарби? Акварель, гуаш, чи олія? Чом вони так довго вологі? Бо ж чекання – важка наука. Ось дивися: у мене трохи Узялися фарбою руки… Нащо дощ додаєш у палітру? Щоб були кольори яскраві? Мудра Осінь сказала Вітру: […]
«Волинь» Теодоровича[1] – репринт[2] у м’якій палітурці… Ми цю ніч провели з тобою під ковдрою – я завше мерзну навіть липневої спеки. Кава загусла у турці – грію на плиті, щоб обпікала долоні, повертаючи до свідомості, артеріального тиску, вищого за 80/60, залишаючи гіркий присмак на моїх спраглих устах щорання, повертаючи […]
*** бух, тарабах і дзень – стриба горішок в цебро. спроквола спливає день – ніби його й не було. листя багрянцем напудрене і календарне листя пролітає крізь щільники буднів, залишаючи слід барвистий. пронизливий схлип і зітхання несуть крилом журавлі. не вперше, але, як востаннє танцюють між хмар вдалині.
Мої ноги з дитинства залюблені у спориші… Тож чи думала я, що проситиму: люди села, Зупиніть бензокоси, лишіть для моєї душі Хоч би клаптик того прохолодного, але тепла. Обпікає у спеку буденністю сірий асфальт. Ніби кригою, сковує пальці холодний бетон. І сміються синоптики в вуса з екранів і шпальт, […]
*Біла вечеря – дами пригощають кавалерів. *”Гроші не пахнуть!”-одне, а коли грішми й не пахне… *Тримаю себе в руках.Але відчуваю,що втомився… *У вихідні все стане на своє місце. То навіщо прибирати? *Непогана незалежність – незалежність від грошей. *Щоб схуднути, скільки всього доводиться скуштувати1 *Ліфт -чи не найзагодковіший вид пересування : […]
Солодка вишенька моя! Вуста сполокані росою, Отак подивлюся здаля І замилуюся красою! Очей глибоких, довгих вій І рук розведених, мов крила, Я стільки трепетних надій Плекаю в серці, моя мила! Я стільки серцем відстраждав Та заясніла днина ясна, Я повний кошик назбирав Тобі зірок, моя прекрасна. Солодка вишенька моя! Вуста […]
Кава стигне в твоїх руках, Небо синіє, тріпоче птах… Погляд голубить риси твої, Він тебе любить, а ти його – ні!..
Та не свята я, і не надто грішна Усього вистачає у моїм житті Буває іноді, що усмішка розкішна А серце плаче гірко в самоті Збираю биті яблука печалі Горну до себе світлі промінці Хотіла б мати я броню зі сталі Коли кидають підло камінці Стрічали в зрадах мене часто Вбивали […]
Та не свята я, і не надто грішна Усього вистачає у моїм житті Буває іноді, що усмішка розкішна А серце плаче гірко в самоті Збираю биті яблука печалі Горну до себе світлі промінці Хотіла б мати я броню зі сталі Коли кидають підло камінці Стрічали в зрадах мене часто Вбивали […]
Одягни мене, доленько, в щастя І в усмішку мене одягни В грудях смуток зітхає так часто Серед буднів шукаю весни… Одягни мене, доленько, в віру До молитви звертаюсь щодня Розтопи в мені холоду кригу Натомили зухвалість й брехня… Одягни мене, доленько, тепло Промерзаю в годинах без сну Так буває шалено […]