Та не свята я

Та не свята я, і не надто грішна
Усього вистачає у моїм житті
Буває іноді, що усмішка розкішна
А серце плаче гірко в самоті

Збираю биті яблука печалі
Горну до себе світлі промінці
Хотіла б мати я броню зі сталі
Коли кидають підло камінці

Стрічали в зрадах мене часто
Вбивали душу підлістю не раз
Приймала знов і знов причастя
Щоб тільки вогник віри не погас

Я засинала у сльозах, кричала
Вовком пораненим в сивій журбі
Та з ранком – в каві оживала
І біль ховала у сліпій юрбі

Та не свята я, і не надто грішна
Таких, мабуть, мільйони на землі
Спасибі, Боже мій, за вишні…
Були – і кислі, і солодкі, і гнилі…
©Олена Шабанова

14

Автор публікації

Офлайн 2 дні

Олена Шабанова

34

Та не свята я, і не надто грішна....
Усього вистачає у моїм житті...

Коментарі: 0Публікації: 4Реєстрація: 21-10-2018

Автор місяця (Жовтень 2018)

Досягнення отримано 11.11.2018
За публікацію “Та не свята я”

10 вподобань користувачів у жовтні

Коментувати

Проста авторизація через соц.мережі: 

7 думок про “Та не свята я”